Теорія та практика державної служби : матеріали наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 18-19 вересня 2009 р. / за заг. ред. С. М. Серьогіна та В. В. Ченцова. – Д. : АМСУ, ДРІДУ НАДУ, 2009. – С. 38–40.

Трансформування системних ідей при інформаційно-аналітичному забезпеченні вирішення управлінських завдань на рівень технологічних схем управління є ключовим напрямом розвитку системного підходу у державному управлінні [1]. Класичний системний аналіз, як і більшість інших напрямів системних досліджень, пристосований до аналізу та прогнозування поведінки складних технічних систем. В цьому випадку система створює або знаходить підсистеми, які функціонують у відповідності до запиту системи, забезпечуючи її існування. Для соціальної системи актуальні протилежні питання: якому функціональному запиту вона відповідає найкращим чином та від якої надсистеми він надходить. Для прикладу: проблема вступу України до ЄС або перебування України у складі СНД підтверджує актуальність відповідних питань у державному управлінні України. Для аналізу та прогнозування поведінки складних соціальних систем пристосована сучасна системологічна теорія [2].

Існує велика кількість досліджень, що пов’язані з теорією та принципами сталого розвитку [3]. З точки зору системології функціональний запит надсистеми є запитом надсистеми на систему з певними властивостями. Якщо система має всі властивості, що необхідні надсистемі, тоді вона задовольняє функціональному запиту надсистеми. Такі властивості мають назву екстенціальні (виявлені). Прикладом функціонального запиту ЄС як надсистеми для України є вимоги ЄС у сфері податкової, екологічної і міграційної політики. Розглянутий приклад ілюструє ще проблему адаптації системи до функціонального запиту надсистеми. Система зможе задовольнити функціональний запит надсистеми, якщо вона виявить всі властивості, що необхідні надсистемі. Такі властивості мають назву інтенціальні (приховані). Таким чином адаптація законодавства України до вимог ЄС є виявлення інтенціальних властивостей України. Задоволення функціонального запиту надсистеми може вимагати суттєвих змін (еволюції) системи та виявлення властивостей, раніше зовсім не притаманних системі. Такі властивості мають назву потенціальні (глибинні). Прикладом є еволюція Україні від колишньої радянської республіки у напрямі незалежної європейської держави з демократичною ринковою економікою, інтегрованою до світового співтовариства. Наявність чи відсутність тих чи інших властивостей системи визначає її стан (сталий, несталий, кризовий та катастрофічний) відносно функціонального запиту надсистеми та його зміни.

Збалансована система показників (ЗСП) сьогодні є найпопулярнішим інструментом вимірювання і стратегічного управління, який можуть використовувати державні організації для перетворення своїх стратегій в конкретні дії [4]. З точки зору системології місію системи можна розглядати як функціональний запит надсистеми, який прагне задовольнити система. А цінності системи визначають ті стани системи, які вона може собі дозволити на шляху до задоволення функціонального запиту. Прикладом документу, який визначає місію та цінності нашої держави, є Конституція України. З точки зору системології бачення майбутнього системи є її стани, яких вона повинна досягти в процесі адаптації або еволюції. А стратегія визначає особливості переходу до цих станів. Прикладом документу, який визначає бачення майбутнього та стратегію розвитку нашої держави, є Програма діяльності Кабінету Міністрів України. Цілі є складовою частиною стратегії, а показники використовуються для оцінки ступеню досягнення відповідних цілей. Прикладами документів, що визначають цілі та показники діяльності України (фінансові, клієнтські, внутрішніх процесів та навчання і розвитку), є відповідно: Закон України “Про Державний бюджет України на (певний) рік”; План дій “Україна – Європейський Союз” Європейська політика сусідства; Закон України “Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на (певний) рік” тощо. З точки зору системології досягнення клієнтських цілей забезпечується наявністю відповідних екстенціальних властивостей системи, досягнення цілей внутрішніх процесів – наявністю відповідних інтенціальних властивостей, а цілей навчання та розвитку – потенціальних властивостей.

Методологія IDEF0 сьогодні є найпоширенішою при моделюванні процесів в організаційних системах [5]. З точки зору ЗСП клієнтські цілі системи можна представити виходом системи, цілі внутрішніх процесів – діаграмою декомпозиції, управлінням та входом, а цілі навчання та розвитку персоналу – механізмом.

Таким чином, системологія, теорія сталого розвитку, ЗСП та методологія IDEF0 можуть бути інтегровані та використані для формування теоретико-методологічних засад системного аналізу в державному управлінні України.

Поряд з тим, в Україні досі відсутні формалізовані засади системно-аналітичного забезпечення процесів вироблення та реалізації державної політики. В реаліях відбувається так, що Секретаріат Кабінету Міністрів України, Секретаріат Президента України, Апарат Верховної Ради України мають свої аналітичні підрозділи, які не лише формують власний аналітичний інструментарій (методики аналізу та критерії оцінювання тощо), але й частіше за все, не узгоджують між собою ані аналітичних підходів, ані результатів. Подібне відбувається і на рівні аналітичної взаємодії між Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади. Складається враження, що в Україні кожен державний орган має власну аналітику але привести її до «єдиної системи координат» ще ні кому не вдалося. У переважній більшості аналітичних підрозділів органів виконавчої влади відсутні й фахівці, здатні професійно здійснювати системно-аналітичну діяльність. Підготовка таких фахівців має стати сферою інтересів магістратур державної служби. У рамках магістерської програми з підготовки державних службовців доцільно розвивати спеціалізацію «Аналіз державної політики» з особливим наголосом на вивчення базових засад системології, теорії сталого розвитку, ЗСП й методології IDEF0 та формування у майбутніх фахівців вмінь і навичок системного аналізу.

Автор: Дмитро Ельчанінов

Список використаних джерел:

1. Сурмін Ю. П. Словник системного аналізу в державному управлінні / Ю. П. Сурмін, Л. Г. Штика, В. Д. Бакуменко, Л. М. Гогіна. — К. : Вид-во НАДУ, 2007. — 148 с.
2. Мельников Г. П. Системология и языковые аспекты кибернетики / Геннадий Прокопьевич Мельников. — М. : Советское радио, 1978. — 366 с.
3. Bossel H. Indicators for Sustainable Development: Theory, Method, Applications / Hartmut Bossel. — Winnipeg : International Institute for Sustainable Development, 1999. — 124 p. — (A Report to the Balaton Group).
4. Нивен П. Сбалансированная система показателей для государственных и неприбыльных организаций / Пол Нивен. — Изд-во «Баланс бизнес букс», 2003. — 322 с.
5. Маклаков С. В. Моделирование бизнес-процессов с AllFusion Process Modeler / Сергей Владимирович Маклаков. — Диалог-МИФИ, 2003. — 240 с.